Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (досвід упровадження) / [авт. кол. В. В. Байдик, Ю. С. Бондарук, Ю. П. Гопкало, Т. Б. Гніда, І. О. Корнієнко, Н. В. Лунченко, Ю. А. Луценко, Р. А. Мороз, І. І. Ткачук] ; заг. ред. В. Г. Панка, І. І. Ткачук. – Київ : Ніка-Центр, 2020. – 122 с.

У запропонованому виданні висвітлено широке коло питань, пов’язаних з організацією та здійсненням працівниками психологічної служби групової роботи з метою допомоги дітям та сім’ям, які зазнали травматичного досвіду внаслідок військових дій.

https://lib.iitta.gov.ua/723324/1/posibnyk-grupovi-formy.pdf

понеділок, 23 березня 2020 р.

Анкета для батьків «Які ви батьки?»

Анкета для батьків

«Які ви батьки?»

Шановні батьки!
Оберіть найближчу для вас відповідь на кожне запитання (будь ласка, відповідайте щиро та відверто).

1. Чи читаєте ви дітям?
Так. Ні. Ніколи. (потрібне підкреслити)

2. Чи діти є ініціаторами читання ?
Так. Ні. Ніколи. (потрібне підкреслити)

3. Ваша дитина вчинила погано. Чи замислюєтеся ви, що така поведінка може бути результатом вашого виховання?
Так. Ні. Ніколи. (потрібне підкреслити)

4. Чи одностайні ви з вашим чоловіком (дружиною) в питаннях виховання дітей?
Так. Ні. Ніколи. (потрібне підкреслити)

5. Якщо дитина пропонує вам свою допомогу, чи приймаєте ви її, навіть розуміючи, що справа може загальмуватися або й зовсім зупинитися?
Так. Ні. Ніколи. (потрібне підкреслити)

6. Чи використовуєте ви заборону або наказ лише тоді, коли це справді необхідно?
Так. Ні. Ніколи. (потрібне підкреслити)

7. Чи цікавитеся ви проблемами дитини щодня?
Так. Ні. Ніколи. (потрібне підкреслити)

8. Чи регулюєте оточення вашої дитини?
Так. Ні. Ніколи. (потрібне підкреслити)

9. Чи вмієте ви не наказувати, а просити про щось свою дитину?
Так. Ні. Ніколи. (потрібне підкреслити)

10. Чи часто у стосунках з дитиною вдаєтеся до фраз на кшталт:
«Не заважай, мені бракує часу» або «Чекай, доки я закінчу свої справи»?
Так. Ні. Ніколи. (потрібне підкреслити)

За результатами опитувальника ми маємо можливість отримувати дані за 10 шкалами, які характеризують взаємодію батьків і дітей:
1) «вимогливість — відсутність вимогливості» надає можливість визначити ступінь вимогливості батьків до дітей, очікуваний рівень відповідальності дітей за власні вчинки;
2) «м’якість — суворість» вказує на ступінь суворості заходів, що застосовуються до дитини, надає можливість оцінити ступінь жорсткості правил, за якими будується взаємодія з дитиною;
3) «автономність — контроль» дає змогу встановити ступінь контролюючої поведінки з боку батьків стосовно дітей. Високі бали, отримані за цією шкалою, свідчать про наявність у батьків прагнення обмежити дитину в діяльності, характеризують обрану ними стратегію виховання як нав’язливу;
4) «емоційна дистанція — близькість» відображає уявлення батьків про емоційну близькість до дитини;
5) «відторгнення — прийняття» відображає базисне ставлення батьків до дитини, прийняття або відторгнення її особистісних якостей і поведінкових реакцій;
6) «відсутність співпраці — співпраця» відображає наявність або відсутність взаємодії батьків та дітей, її характер (рівність, партнерство). Взаємодія є результатом залучення дитини до спільної діяльності, характеризує визнання прав і гідності дитини. Відсутність взаємодії є показником упровадження авторитарного, байдужого стилю або стилю потурання у процесі виховання дітей;
7) «тривожність за дитину» характеризує ступінь батьківської тривожності за дитину;
8) «непослідовність — послідовність» є важливим параметром взаємодії батьків і дітей. Означена шкала відображає ступінь послідовності та стійкості батьків у вимогах до дітей, застосування ними у виховній практиці покарань і заохочення;
9) «виховна конфронтація в родині» відображає узгодженість виховних дій серед членів родини, єдність поглядів на провідні етапи виховання та розвиток дітей дошкільного віку;
10) «задоволеність відносинами з дитиною» вказує на встановлену систему стосунків між батьками та дитиною (високі бали), на можливі порушення в цій системі (середні бали), на наявність складних конфліктів батьків і дітей (низькі бали).

Словник соціально - психологічних термінів

Безпечна поведінка — це така поведінка людини, що передбачає безпечні наслідки й не становить загрози здоров’ю і благополуччю її та інших людей.
Гідність — особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні своєї самоцінності й моральної рівності з іншими людьми; ставлення до людини інших людей, у якому визнається її безумовна цінність..
Гуманістичні цінності — цінності, що визначають змістовне та смислове ядро буття людства, кінцеву мету існування і його космопланетарні функції; забезпечують загальнородову ідентифікацію людства; задають членам світового співтовариства «культурну матрицю» і визначають перспективи індивідуально-особистісного розвитку людей; на їх основі формуються стандарти та критерії оцінки нового соціокультурного досвіду людства; вони стимулюють вольову спрямованість людства до створення більш досконалих соціоприродних умов життя і діяльності; сприяють збільшенню культурної спадкоємності різних поколінь люд-
ського роду; забезпечують нагромадження «тезауруса культури», тобто стійких смислів і кодів, що сприяють духовному взаєморозумінню й співпраці людей у різних сферах життя.
Дискримінація — позбавлення певної групи людей яких-небудь прав чи можливості що-небудь робити лише через їхню приналежність до цієї групи.
Емоційно-естетична спрямованість — визначення головним для людини її емоцій та прагнення до прекрасного.
Забаганки — речі, без яких людина може обійтися.
Здібність — здатність виконувати певну діяльність на належному рівні.
Індивід — окремо взятий представник людського виду, якому властиві природні якості людини.
Індивідуалізм — визнання себе автономною, самодостатньою особою.
Індивідуальність — сукупність своєрідних і неповторних якостей, що відрізняють одну людину від іншої (темперамент, характер, мислення, уява тощо).
Інтровертованість — спрямованість особи на власний внутрішній світ.
Інтерес — спрямованість людини на пошук, вибір, використання або створення засобів, норм, здатних задовольнити її потреби.
Компроміс — рішення, яке певною мірою задовольняє обох учасників конфлікту, готовність самому йти на поступки й чекати від іншого, що він також частково відмовиться від своїх цілей і вимог.
Консенсус — рішення, що полягає в об’єднанні зусиль для вирішення проблеми й максимального задоволення потреб кожного з учасників конфлікту.
Конфлікт — це різке загострення протиріч (конфліктна ситуація) і зіткнення (інцидент) двох чи більше учасників (суб’єктів) у процесі вирішення проблеми (об’єкт), що має ділову чи особисту значимість для кожної зі сторін.
Конфлікт, що виникає через комунікаційні бар’єри — конфлікт, який виник через те, що люди, розцінюючи своє сприйняття світу як єдине правильне, відмовляються сприймати інші точки зору.
Конформізм — пристосуванство, пасивне сприйняття норм і правил, панівних думок тощо, некритичне ставлення до позиції загалу.
Культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених суспільством
протягом його існування.
Культурний шок — стан пригніченості, розгубленості, спричинений психічною травмою через значну відмінність між нормами поведінки, звичними для особи, та тими, які усталені в середовищі, до якого ця особа потрапила.
Ментальність — це сукупність психічних рис народу, яка проявляється в його нормах
поведінки, в побуті, звичаях тощо.
Національно-культурний фон — специфічні культурні ознаки, факти, предмети, які властиві лише одній нації та легко впізнаються її представниками.
Невербальне спілкування — спілкування без допомоги слів.
Нонконформізм — свідоме протиставлення своєї позиції думці загалу.
Особа, переміщена в межах своєї країни — людина, яка вимушено залишає своє місце проживання, але не перетинає міждержавних кордонів.
Особистість — сукупність соціально значущих якостей людини, людська особа в тих ролях, які вона відіграє в суспільстві.
Потреби — ті речі, норми, умови, які є необхідними для безпечного та повноцінного життя людини.
Право — система загальнообов’язкових, гарантованих і забезпечених юридично правил поведінки, яка відображає правду, справедливість, добро тощо.
Спілкування — це процес взаємодії між людьми, в якому відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, уміннями й навичками, а також результатами діяльності.
Стереотип — неправомірне узагальнення щодо тих, про кого ми недостатньо знаємо.
Творчість — притаманна людині здатність створювати нові цінності.
Темперамент — сукупність індивідуальних особливостей людини, яка характеризує динаміку її психічної діяльності.
Толерантність — терпиме ставлення до тих, хто відрізняється від тебе за ознаками мови, релігії, раси, ідеології тощо, на основі взаємоповаги.
Упередження — негативне ставлення до людини чи групи людей, про яких ви нічого не знаєте, що виникає на підставі стереотипів.
Цінності — предмети та явища або їх властивості, які мають певне значення для задоволення потреб людини.
Шукач притулку — особа, яка подала заявку на визнання її біженцем.
Соціальні навички — набір конкретних патернів поведінки, допомагають жити в злагоді з навколишнім світом, спілкуватися з людьми та приймати адекватні рішення в різних життєвих обставинах.
Життєві навички — це поєднання знань, ставлень і навичок, це якості та вміння особистості, потрібні для повноцінного розвитку, життєвого успіху, безпеки та збереження фізичного і психічного здоров’я.

неділя, 22 березня 2020 р.

ТРЕНІНГ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

«МОЯ ДИТИНА ЙДЕ ДО ШКОЛИ»

Для сучасної сім’ї дуже важливо побудувати адекватні взаємостосунки між її членами. А особливо між батьками і дітьми. Кожна мати й батько хочуть, щоб були взаєморозуміння й дружба. Хоча інколи це нелегко. Дитина своєю поведінкою часто ставить перед батьками складні завдання: як відреагувати на спалах злості, неслухняності, що робити, якщо дитина пригнічена і невпевнена у собі, як допомогти їй налагодити контакт з однолітками, як бути, якщо ваша надмірно активна дитина не може всидіти і п’яти хвилин на одному місці…

У батьків може виникати багато неприємних почуттів – злість, розчарування, безпорадність, почуття провини за те, що не змогли чогось навчити. Як ми ставимося до дитини (та й не тільки до дитини), впливає на те, чи зможемо ми знайти спільну мову, досягти взаєморозуміння, задоволення, радості у взаєминах.

МЕТА ТРЕНІНГУ:

Розширити знання батьків про психологічну готовність дитини до навчання, адаптацію;

Формувати навички ефективного спілкування, толерантних взаємовідносин;

Навчити адекватно реагувати на різноманітні життєві ситуації.

ЗАВДАННЯ:

Поглибити пізнання батьками самих себе, своїх психологічних особливостей, усвідомлення своїх дій і думок, зміцнення позитивних якостей особистості, набуття навичок адекватної поведінки в певних соціальних ситуаціях.

Вивчення світу дитинства як такого, поглиблене пізнання своєї дитини, її вчинків, емоцій, думок.

Знаходження оптимальних шляхів спілкування з дитиною, пошук та використання адекватних методів виховання і розвитку дитини та умов їх повного прийняття.

ПЕРЕБІГ ТРЕНІНГУ:

1. Знайомство. Учасники по черзі називають своє ім’я та повідомляють деяку (за бажанням) інформацію про себе.

2. Правила роботи у групі.

Очікування учасників. Батьки відповідають на запитання: «Що привело вас у групу?», «Які у вас очікування від заняття?»

4. Стисле повідомлення «Сім’я». У кожної людини є кілька сфер спілкування: на роботі, з друзями. Але найскладніша і радісна сфера взаємодії – це сім’я. Сімейні умови, зокрема соціальний стан, рід занять, матеріальний рівень і рівень освіти батьків, значною мірою визначають життєвий шлях дитини. Крім свідомого, цілеспрямованого виховання, яке дають дитині батьки, на неї впливає вся внутрішньосімейна атмосфера. (З батьками обговорюються питання: Що таке сім’я? Яку роль вона відіграє в житті кожної людини? Якою вона повинна бути, щоб принести людям щастя?

Дискусія на тему "Чого ми чекаємо від наших дітей?" Батьки по колу висловлюють свої думки, психолог записує їх на дошці. Потім очікування аналізуються з використанням таких критеріїв: реальність – нереальність очікувань; наявність суперечностей очікувань у різних членів групи (особливо звертається увага на суперечності у подружжя); чи є серед очікувань те, що батькам не вдалося досягти в житті (і тепер вони будь-якою ціною намагаються спрямовувати зусилля дітей саме в цьому напрямку, незважаючи на бажання, можливості дитини.

6. Вправа «Риси моєї дитини». Батьки об’єднуються у групи з 4-5 осіб, обговорюючи і записуючи на заздалегідь підготованих аркушах А4 відповіді на запитання: «Що мене засмучує?», «Що мене тішить у моїй дитині?». Обговорення записів.

7. Тест-гра «Погоджуюся – не погоджуюся».

1. Я вважаю, що повинен знати все, про що думає моя дитина. ( - )

2. Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер. ( - )

3. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла в житті того, що не вдалося мені. ( - )

4. За суворе виховання діти дякують потім. ( - )

Вправа «Культура взаємовідносин у сім’ї». Батьки об’єднуються у дві групи: «Батьки» та «Діти». Завдання: розробити рекомендації щодо ефективного спілкування між членами родини. Обговорення записів.

9. Вправа «Квітка». Учасникам тренінгу роздаються аркуші, на яких вони малюють ромашку, а на кожній пелюстці вказують «За що я люблю свою дитину».

10. Підведення підсумків. Учасники дають відповідь на запитання: Які знання ви отримали? Як ці знання використовуватимете в подальшому? Далі кожен учасник може висловити власні судження з приводу тренінгу. «Що було корисним, цікавим?»

11. Прощання.

ТРЕНІНГ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

«ЛЮБОВ БАТЬКІВ- ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ»

Мета: розвивати у батьків навички ефективної взаємодії з дітьми (активне слухання, Я-повідомлення, способи розв’язання конфліктів).

Завдання: У ході тренінгу батьки зможуть:

поділитись своїми сумнівами і проблемними ситуаціями;

краще зрозуміти свою дитину та себе;

зрозуміти, у чому причини труднощів у спілкуванні з дитиною;навчатимуться:

використовувати активне слухання у спілкуванні;

організовувати ефективну взаємодію з дітьми;

розв’язувати конфлікти, ураховуючи інтереси всіх членів сім’ї;

подолати проблеми дисципліни дітей;

враховувати емоції (власні та дитячі) у спілкуванні.

Час роботи: програма тренінгу передбачає 1,5-годинне заняття, що проводиться на початку навчального року.

Кількість учасників тренінгу: від 10 до 30 осіб.

Обладнання: бейджики (за кількістю учасників); магнітна дошка, проектор, комп’ютер; відеозаписи; резинки, папір, олівці (фломастери).

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Звучить спокійна музика. Батьки сідають, утворюючи коло. Ведучий підходить до кожного із батьків, знайомиться, оформлює «загальну візитівку» — пише ім’я батьків на великому аркуші (у вигляді променів сонця).

- Сьогоднішній тренінг буде проведено у віртуальному сімейному колі, тому що мова піде про розум, душу, тіло.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. ВПРАВА «ЗНАЙОМСТВО»

Зараз я пропоную вам познайомитися одне з одним. Утворіть коло і візьміться за руки. Від мене праворуч (ліворуч) піде тепло і надійність. Уявіть собі своє дитинство. Я покладу свою долоню на долоню сусіда і назву своє ім’я. Спробуйте і ви зробити так само (йдемо по колу). А тепер так само, але станемо один до одного спиною.

Чи складно вам було виконувати завдання? Чому?

— Якими є ваші відчуття після виконання завдання?

2. ВПРАВА З МОТУЗКОЮ.

- Зараз кожен із вас візьме мотузку й одягне її на руку так, як я покажу. Ваше завдання: без допомоги інших частин тіла та предметів зняти мотузку з руки якомога швидше.

(Батьки намагаються це зробити, але це не так просто. Через деякий час учитель пропонує свій спосіб розв’язання проблеми.)

— Подивіться, як це зроблю я.

Учитель підходить до когось із батьків і каже: «Допоможіть мені, будь ласка». Таким чином результат буде швидшим.

Висновок. У житті не варто завжди розраховувати тільки на себе. Інколи допомога інших людей украй необхідна. Так і маленьким дітям потрібна допомога дорослих.

3. ВПРАВА «МОЄ ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО» (музичний супровід, спокійна музика).

Уявіть, біжить струмкий ручай, який уносить ваші спогади в час щасливого дитинства. Ви ще маленька дитини –дошкільник. Вам весело, спокійно на душі, ви впевнені в собі, тому що поряд з вами ваша рідна або близька людина. Але раптом ви біжите за ручаєм і забуваєте про того, хто був з вами поруч. На якусь мить ви почуваєте себе збентежено, хвилюючись знову повертаєтесь до рідною людини. Але час стрімко перенасить вас у реальне життя, де ви вже самі батьки і повинні міцно тримати руку своєї дитини, щоб вона відчула вашу ласку, любов, піклування.

— Чи вдалося вам зануритися у дитинство?

— Чи відчули ви надійне плече, що супроводжувало вас у дитинстві?

— Що для вас означає «надійне плече»?

— Що відчували, коли ви втратили підтримку?

— Що хотілося зробити?

Ведучий. Ось у такій добрій і теплій атмосфері, напевно, і слід говорити про найважливіше в житті кожної людини — про материнську любов. Усі вважають себе люблячими батьками, що цілком природно. Ми дійсно любимо своїх дітей. Найкраще підтвердження цього — те, що ми відчуваємо в душі постійну любов. Але дітям важливо ще одне — як ми проявляємо це почуття.

4. ВПРАВА «АСОЦІАЦІЇ»

Учасники тренінгу отримують анкети та обирають одну із запропонованих відповідей. Потім пояснюють, чому обрали саме цю відповідь.

1. Я сьогодні прийшов/прийшла на тренінг...

2. Від тренінгу я очікую...

3. НУШ- це вчитися по-новому…

4.Бути батьками це…

5. Дружна родина це…

6. Вихована дитина це…

7. Шкільні проблеми це…

8. Проблемне навчання це…

9. Проектна діяльність це…

10. НУШ очима моєї дитини…

11. Навчання з радістю…

Наша мета: виховати щасливу, здорову дитину. Хто може виховати щасливу дитину? Як ви розумієте поняття «щаслива дитина»? Хто такий — гарний батько? На ці запитання ми відповімо, попрацювавши в групах.

Інструкція. Група об’єднується у дві команди.

1-ша команда. Напишіть свої асоціації до поняття «щаслива дитина».

2-га команда. Напишіть свої асоціації до поняття «гарні батьки».

Обговорення

— Найперші та найважливіші вчителі для дітей — це їхні батьки. Рідний дім — це перша школа для дитини. Сім’я має великий вплив на те, що малюк уважатиме важливим у житті, на формування його системи цінностей. Скільки б людина не прожила, вона час від часу звертається до досвіду із дитинства, до життя у сім’ї: «Чого мене вчили батько і мати».

Часто батьки і вчителі, роблячи зауваження малюкам у небезпечних для життя ситуаціях, використовують неправильну тактику. Замість того, аби сказати дитині, що потрібно зробити, батьки кажуть, чого робити не варто. Зрештою дитина не отримує потрібної інформації, а слова дорослого провокують її вчиняти навпаки. (Наприклад, якими будуть дії дитини на слова: «Не підходь до комп’ютера!»?)

Звернення до дитини має бути позитивним, тобто пропонувати відповідну дію, а не бездіяльність. Памятаємо! За вимогами НУШ не можна починати будь-яке зауваження, хибність виказаною думки із заперечної частки НЕ. Ми майже не говоримо як треба робити, а найчастіше- як не треба роботи. Тому наша дитина не отримує життєвий практичний досвід. Звернення до дитини має бути позитивним, тобто пропонувати відповідну дію, а не бездіяльність.

5. ВПРАВА «ОЧІКУВАННЯ»

Шановні батьки! Перед вами — стікери. Запишіть на них свої надії й очікування від нашої зустрічі.

Далі слід озвучити їх та прикріпити до плаката «Ланцюжок батьківської любові». «Щастя — це коли тебе люблять і розуміють», а це розуміння не приходить саме по собі, його потрібно вчитися. Наше завдання: порозумітися зі своєю дитиною; допомогти глибше усвідомити свої відносини з дітьми та емоційно збагатити їх.

Відомо, що готових рецептів виховання не існує. Як діяти дорослому в певній ситуації, вирішувати тільки йому. Однак можна програти, як у театрі, складні ситуації, обговорити їх та спробувати зрозуміти, що відчуває дитина.

У дитини уявлення про світ ще не сформовані, а життєвого досвіду бракує. Завдання батьків, дорослих людей, які оточують дитину: допомогти орієнтуватися в ще не зрозумілому для неї світі, пояснити, що небезпечно і неприпустимо, а що — допустимо і навіть необхідно для малечі. Хто, якщо не дорослий, захистить дитину, застереже від небезпек і водночас навчить розбиратися в нескінченних «не можна» і «можна»? Щоб навчити цього дітей, батькам самим потрібно відмінно на цьому розумітися.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Вправа «Оплески». Ми добре попрацювали. Наостанок я пропоную уявити на одній долоні посмішку, а на другій — радість. А щоб вони не пішли від нас, їх слід міцно-міцно з’єднати в оплески.

-До нових зустрічей!

ТРЕНІНГ ДЛЯ БАТЬКІВ «ШКІЛЬНИЙ ДЕНЬ ПЕРШОКЛАСНИКА»

Мета: ознайомити учасників тренінгу з основними положеннями Концепції НУШ; висвітлити особливості організації освітнього середовища, орієнтованого на дитину; познайомити батьків для подальшої співпраці; створити позитивну атмосферу в батьківському колективі.

1. Вступна частина

- Шановні батьки! Ви разом із нашими дітьми стали першокласниками. Давайте пригадаємо своє шкільне життя і допоможемо нашим першокласникам подолати труднощі шкільного життя.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Знайомство. Привітання

Мета: познайомити учасників; сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.

Обладнання: смайлики, фломастери.

Час виконання: 5 хв.

Інструкція. На столі ви маєте смайлики -усмішки. Напишіть на ньому своє ім’я. Підніміть смайлик, якщо твердження стосується вас, якщо:

маєте доньку;

маєте сина;

вашій дитині шість років;

вашій дитині сім років;

ваша дитина готова до школи;

ваша дитина вихована;

ваша дитина вміє слухати, чути;

ваша дитина товариська.

ВПРАВА «ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ»

Мета: показати відмінне ставлення батьків на зміни в освіті.

Обладнання: різнокольорові стікери, лінія ставлень.

Час виконання: 5 хв.

Інструкція. Шановні батьки! Я впевнено, що в кожній родині активно обговорюються зміни, які відбуваються за НУШ. У кожного з Вас є своє бачення з цієї проблеми, кожен має свою точку зору. Ви маєте стікери «підручник». Напишіть на ньому своє ім’я та висловіть за їхньою допомогою своє ставлення щодо змін в освіті, зокрема — до Нової української школи на лінії ставлень. Максимальний бал — 5.

— Ми бачимо, що ставлення до змін в освіті неоднозначне. І це нормально, адже все невідоме — лячне. Мета нашого тренінгу сьогодні: допомогти вам, батькам, зрозуміти та осмислити очікувані зміни. Отже, пропоную вам прожити один день із життя першокласника.

ВПРАВА «ДЕРЕВО ЗМІН, ВРАЖЕНЬ»

Мета: ознайомити з основними положеннями Концепції Нової української школи.

Обладнання: відео про Нову українську школу, яблука червоного, зеленого кольорів для дерева змін.

Час виконання:10 хв (4 хв — перегляд відео, 6 хв — створення «дерева змін»).

Інструкція. Однією зі складових ранкової зустрічі, що проводитиметься щодня з учнями, є обмін інформацією. Пропоную вам відео, що допоможе порівняти традиційне навчання та навчання у НУШ.

— На червоних яблуках напишіть корисне, позитивне враження щодо змін у НУШ, а на яблуках зеленого кольору – негативне. Обміняйтесь враженнями, розмістивши яблука на дереві змін, вражень.

ТЕСТУВАННЯ

Мета: самодіагностика батьків щодо емоційної готовності стати батьками першокласників.

Обладнання: тести.

Час виконання: 6 хв (4 хв — виконання тесту, 2 хв — самоаналіз тесту).

Інструкція. Ще однією складовою ранкової зустрічі є щоденні новини. Новина на сьогодні: ви стали першокласниками. Чи готові ви стати батьками першокласника? Питання — в емоційній готовності.

Перед вами — 10 запитань. Пропоную закреслити лише ті номери запитань, на які ви даєте позитивну відповідь.

ТЕСТ

1. Мені здається, що моя дитина вчитиметься найгірше.

2. Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3. На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4. Важко бути впевненим у тому, що вчителі молодших класів доб-ре розуміють дітей.

5. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6. Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7. Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8. Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9. Мій малюк, на мою думку, значно слабший за своїх однолітків.

10. Уважаю, що вчителька не має можливості оцінювати успіхи кожної дитини.

— Скільки у вас закреслених цифр?

Якщо кількість закреслених відповідей 4 або менше, то у вас є всі підстави оптимістично зустріти перше вересня, ви готові бути батьками першокласника.

Якщо кількість закреслених цифр 5–8, то вам бажано краще підготуватися до можливих труднощів.

Якщо кількість закреслених цифр 8–10, замисліться над своїми відповідями ще раз, можливо, вам варто порадитися з психологом. Для цього ще маєте час.

— Отже, ви мали змогу відчути та зрозуміти свій психологічний стан на порозі нового періоду життя вашої дитини. Уявіть, наскільки вищим є цей поріг хвилювання та тривожності у шестирічної дитини. Адже для неї змінюється все: новий колектив, нові стіни, нове оточення. Ви маєте підтримати та заспокоїти її у цей складний період, любити, цінувати та поважати свою дитину такою, яка вона є, адже вона — особистість. І я пропоную вам це довести.

КОЛЕКТИВНО-ТВОРЧА РОБОТА

Мета: створити модель щасливої, на думку батьків, дитини.

Обладнання: мелодія для релаксації, стікери, фломастери.

Час виконання: 12 хв (4 хв — створення «асоціативного куща»; 5 хв — складання зв’язної розповіді; 3 хв — презентація робіт груп).

Інструкція. Розгляньмо останню складову ранкової зустрічі — групове заняття. Пропоную вам заплющити очі (лунає мелодія для релаксації), пригадати свою дитину. Які слова спадають вам на думку, коли ви уявляєте доньку чи сина?

Складання «асоціативного куща» до слова ДИТИНА.

— Перед вами — стікер певного кольору. Запишіть слова, що спали вам на думку під час релаксаційної паузи.

— Об’єднайтеся в групи за кольором стікера та прикріпіть його навколо слова ДИТИНА. Скласти коротку розповідь про щасливу дитину.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Рефлексія.

Мета: підбити підсумки тренінгу.

Час виконання: 3 хв.

— Шановні батьки! Отже, ми стоїмо на порозі шкільного життя. Дозвольте завершити нашу зустріч приємними побажаннями одне одному на цьому шляху, записавши їх на крилах «літачків щастя».

Шкільний психолог

Мітки

середа, 13 вересня 2023 р.

Допомога людині яка знаходиться у стані шоку, стресу чи травми

пʼятниця, 7 жовтня 2022 р.

1. Перша психологічна допомога

Посібник для працівників "Перша психологічна допомога"

https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/44615/9786176150787-ukr.pdf?sequence=72

четвер, 6 жовтня 2022 р.

понеділок, 23 березня 2020 р.

Анкета для батьків «Які ви батьки?»

Словник соціально - психологічних термінів

неділя, 22 березня 2020 р.

ТРЕНІНГ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

«МОЯ ДИТИНА ЙДЕ ДО ШКОЛИ»

Мітки

середа, 13 вересня 2023 р.

Допомога людині яка знаходиться у стані шоку, стресу чи травми

пʼятниця, 7 жовтня 2022 р.

1. Перша психологічна допомога

Посібник для працівників "Перша психологічна допомога"

https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/44615/9786176150787-ukr.pdf?sequence=72

четвер, 6 жовтня 2022 р.

понеділок, 23 березня 2020 р.

Анкета для батьків «Які ви батьки?»

Словник соціально - психологічних термінів

неділя, 22 березня 2020 р.

ТРЕНІНГ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

«МОЯ ДИТИНА ЙДЕ ДО ШКОЛИ»

середа, 13 вересня 2023 р.

пʼятниця, 7 жовтня 2022 р.

четвер, 6 жовтня 2022 р.

понеділок, 23 березня 2020 р.

неділя, 22 березня 2020 р.