Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v5480729-18#Text

 

Банк програм для неповнолітніх у конфлікті з законом

• Управління гнівом- Методичний посібник до програми (інформація) 
• Управління гнівом- Робочий зошит до програми 

 

• Будь незалежним (інформація)

 

• Вчимося бути здоровими (інформація)

 

• Зупинись – посміхнись (інформація)

 

• Вчимося керувати емоціями - тренінгова програма (інформація)
• Вчимося керувати емоціями - робочий зошит 

 

• Сходинки до здоров'я  (інформація)

 

• Вибір до змін - тренінгова програма (інформація)
• Вибір до змін -робочий зошит

 

• Будуємо майбутнє разом (інформація)

 

Відповідальність осіб, причетних до булінгу

Відповідальність дитини до 14 років

Так, згідно з Цивільним кодексом http://bit.ly/2OM2YYw , дитина у віці до 14 років має часткову цивільну дієздатність та не несе відповідальності за заподіяну нею шкоду. Тобто за будь-який вчинок дитини, пов’язаний із заподіянням шкоди, відповідатимуть її батьки. Окрім відшкодування вказаної вище шкоди, батьки такої дитини можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності (накладення штрафу) за ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення http://bit.ly/2qDlElb , тобто за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дитини. Також батьками або адміністрацією школи може бути направлена заява до Управління ювенальної превенції Національної поліції (раніше Кримінальна поліція у справах неповнолітніх) для того, щоб поставити на облік дитину, яка вчинила насильство.

Відповідальність підлітка від 14 до 16 років

Чинний Кримінальний Кодекс України http://bit.ly/35NO2A3 вказує вичерпний перелік статей, за які особа у віці від 14 років несе кримінальну відповідальність, наприклад, ст.121 “Умисне тяжке тілесне ушкодження”, ст.122 “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”. Тобто, дитина у віці від 14 років до 16 років може бути притягнутою до кримінальної відповідальності, якщо заподіє однокласнику чи будь-якій іншій особі ушкодження, що можуть кваліфікуватися як середньої тяжкості або тяжкі.

Відповідальність підлітка від 16 до 18 років

Учні старшої школи, яким виповнилось 16 років, мають повну деліктоздатність, тобто самі несуть відповідальність за вчинені ними правопорушення та злочини, про що зазначено і в статті 22 Кримінального  кодексу України http://bit.ly/35NO2A3, і в статті 1734  Кодексу України про адміністративні правопорушення http://bit.ly/2qDlEl.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БУЛІНГ 

Новий закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”  http://bit.ly/2OqLPEs запровадив адміністративну відповідальність за таке правопорушення. 

Булінг, внаслідок якого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2019 році 850 – 1700 гривень) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

У разі доведення булінгу кривдник муситиме сплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2019 році це від 850 до 1700 грн) або громадські роботи протягом 20-40 годин.

Якщо ж булінг вчиняється групою осіб або повторно протягом року, то кривдник/-и сплачуватимуть від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або мають виконувати громадські роботи протягом 40-60 годин.

Якщо булінг вчиняє неповнолітня (до 18 років) або малолітня (до 14 років) особа, то за неї платитимуть штраф і виконуватимуть громадські роботи батьки або особи, які їх замінюють згідно чинного законодавства.

Крім того, якщо керівник навчального закладу не повідомить поліції про випадки цькування, муситиме заплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн станом на 2019 рік) або ж має виконувати виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

 

У тих випадках, КОЛИ БУЛІНГ МАЄ ФІЗИЧНИЙ ХАРАКТЕР і завдає шкоди здоров’ю людини, окрім Адміністративного кодексу http://bit.ly/35NO2A3, до кривдника застосовується Кримінальний кодекс України http://bit.ly/2qDlEl, а саме статті 121, 122.

Кримінальний кодекс України:  Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження 

1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. 
2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, — карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження 1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, — карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, — караються позбавленням волі від трьох до п’яти років.

 Для більш розширеної консультації можна  зателефонувати до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Пам’ятайте про свої права! Знайте, що діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

 

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності)

заяв про випадки насильства, булінгу (цькування)
 

1. Учасники освітнього процесу у разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на насильство, булінг, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною/працівником закладу або ризики щодо їх виникнення стосовно дитини/працівника, можуть подати письмову заяву уповноваженій особі навчального закладу (заступнику директора з виховної роботи).

2.Заява подається у письмовому вигляді на ім’я директора школи  відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Право подати заяву мають здобувачі освіти, їх батьки, педагоги, та інші учасники освітнього процесу. Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати: прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон; статус (постраждалий чи свідок булінгу); навести розгорнутий виклад фактів; інформацію  щодо джерела отримання інформації; тривалість; дата подання заяви та особистий підпис.

2. Наказом по школі створюється Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, практичного психолога,  батьків потерпілого та булера,  інших зацікавлених осіб.

3. Уповноважена особа школи у 3-денний період з моменту отримання заяви скликає засідання Комісії з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування).

4. Уповноважена особа у разі виникнення підозри, або отримання заяви щодо насильства, булінгу, жорстокого поводження з дитиною/працівником або якщо є реальна загроза його вчинення (вдома, з боку однолітків, з боку інших) проводить зустріч із особою, стосовно якої є інформація про жорстоке поводження, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки та надати емоційну підтримку; проявити інтерес, дружелюбність, щирість, теплоту і симпатію, постраждала особа має відчути, що її дійсно чують і розуміють. У процесі розмови, якщо особа підтверджує факт жорстокого поводження чи насильства щодо неї, уповноваженій особі необхідно з’ясувати терміни подій, які відбулися, та отримати їх опис.

5. Комісія з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування) у 7-денний період з моменту отримання заяви проводить розслідування, з’ясовує всі обставини та за результатами розслідування приймає відповідне рішення та рекомендації. За підсумками роботи комісії складається протокол. 

6. Для прийняття рішення та вжиття відповідних заходів реагування результати проведеного розслідування узагальнюються наказом по школі.        

7. Якщо випадок цькування був одноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах школи учасниками освітнього процесу. Результат  розслідування та рішення комісії доводиться директором школи до відома постраждалого. У випадку, якщо постраждалий не згодний з рішенням комісії, директор школи повідомляє про право звернутися із заявою до органів Національної поліції  України.

8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор школи повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.   

9. Уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії, згідно з протоколом засідання комісії відповідає за виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в школі та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування).

10. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.

11. Не залежно від рішення комісії, директор школи забезпечує виконання заходів для надання психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від нього.

 Порядок реагування на доведені випадку булінгу (цькування) 

 та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) 

1. У разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за результатами розслідування та висновків комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), директор школи повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Cлужби у справах дітей про випадки булінгу (цькування) у навчальному закладі.

2. Комісія за результатами проведеного розслідування щодо з'ясування обставин на підставі заяви про булінг (цькування), визначених сторін булінгу (цькування), встановлених можливих причин булінгу (цькування) розробляє рекомендації для педагогічних працівників щодо освітньої діяльності з учнями, причетними до булінгу, їх батьками (особами, що їх заміняють), заходи стабілізації психологічного клімату у колективі, надання соціальних та психолого-педагогічних послуг сторонам булінгу (цькування).

3. Надаються психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.

4. Практичний психолог у межах своїх посадових обов’язків:

• діагностує  стан психологічного клімату в колективі, в якому відбувся булінг (цькування) та за результатами діагностики розробляє план корекційної роботи з кривдником та свідками із залученням батьків (законних представників);
• розробляє та реалізує програму індивідуальної реабілітації для потерпілого;
• розробляє профілактичні заходи для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування); для батьків або законних представників;
• здійснює супровід педагогічних, які забезпечують освітній процес для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування);
• забезпечує надання психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

5. Педагогічні працівники, які працюють з класом чи групою, у якій зафіксовано випадок булінгу (цькування), забезпечують:

• виконання рекомендації комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в школі щодо доцільних методів навчання та організації роботи з учнями, причетними до булінгу (цькування) та їхніми батьками (законними представниками);
• дотримання правил поведінки учасниками освітнього процесу в школі, визначених статутом, законодавством;
• виробляють спільно з здобувачами освіти правила взаємодії класу чи групи під час освітнього процесу.

6. Батьки здобувачів освіти (законні представники) зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в школі.

7. За виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в школі та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування) відповідає уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії.

8.Визначаються відповідальні особи, причетні до булінгу (цькування) та накладаються адміністративні стягнення.

Цькування неповнолітнього карається штрафом.

Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбачає також штраф або громадські роботи.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

 Поради як уникнути булінгу?»

кілька стратегій для дітей, які можуть допомогти їм покращити ситуацію і своє самопочуття, зумовлене тим, що відбувається:

 Уникай бешкетника й перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо задирака знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом.

Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються бешкетники. Це змушує їх відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч бешкетнику. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти.

Дій хоробро, йди та ігноруй бешкетника. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись й піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи задираку, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе.

Розкажи дорослим про знущання. Учителі, психолог, директор школи, батьки можуть допомогти припинити знущання.

Розповідай про це. Поговори з кимось, кому ти довіряєш, наприклад, із психологом, учителем, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради, і навіть якщо вони не можуть виправити ситуацію, це допоможе тобі відчути себе не самотнім.

Усунь провокаційні фактори. Якщо розбишака вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, не бери його до школи.

«Куди чи до кого можна звернутися, якщо опинилися або стали

свідками ситуації булінгу?».

Ведучі інформують учасників:

Якщо ви опинились або стали свідками ситуації булінгу, можете звернутися: у своєму навчальному закладі – до соціального педагога, практичного психолога, класного керівника, медіатора, вчителя, медичного працівника; в поліції – до дільничного інспектора, працівників кримінальної поліції у справах дітей; до працівників служби у справах дітей державної адміністрації; неурядових громадських організацій; зверніться також за порадою до батьків, до людини, з якою у вас довірливі стосунки (друг або подруга, родичі, вчитель).

Якщо ви зіткнулися з ситуацією булінгу, то для отримання інформаційних, психологічних, правових консультацій ви можете безкоштовно звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» за номерами 116 111, 116 123,  0 800 213 103

ТРЕНІНГ "Спілкування - це..."

Мета	формування і розвиток умінь і навичок конструктивного спілкування.
Завдання:	• створити довірливу обстановку під час групової роботи; • ознайомити з поняттям "спілкування", з уявленнями про способи самоаналізу і самокорекції; • формувати навички тілесного контакту, невербальної комунікації та координації спільних дій; • сприяти оволодінню правил і прийомів ведення бесіди і дискусії.

ПЕРЕБІГ ТРЕНІНГУ

Що таке спілкування (вступ-тлумачення)	Спілкування - специфічна форма взаємодії людини з іншими людьми як членами суспільства, в спілкуванні реалізуються соціальні відносини людей. У спілкуванні виділяють три взаємозв'язані сторони:  - комунікативна сторона спілкування полягає в обміні інформацією між людьми;  - інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між людьми; - перцептивна сторона спілкування (включає процес сприйняття один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння).
Вправа-розминка «Переправа»	Батьки встають в щільну шеренгу, створюючи "Переправу" через бурхливу річку, на якій стирчать виступи, утворені з виставлених рук і ніг учасників, нахилених вперед тел. Завдання ведучого - пройти по мостику, не впавши у "річку", тобто не поставивши свою ногу за межі лінії, утвореної ступнями інших учасників. Проведення вправи найзручніше організувати у формі ланцюжка - учасники з одного кінця "Переправи" по черзі пробираються до іншого, де знову "вбудовуються" в неї.
Обговорення	Які почуття виникали у ведучих і у складових "Переправи" при виконанні даної вправи?  - Що допомагало, а що заважало впоратися із завданням? - Чи була взаємодія спілкуванням між вами?
	Що таке спілкування? Яку людину ми називаємо товариською?
Підсумки обговорення	Спілкування - це встановлення і розвиток контактів між людьми, воно може відбуватися у різних формах, з яких явно виділяються три.
Анонімне спілкування	-це взаємодія між незнайомими людьми або ж не пов'язаними особистими відносинами людьми. Це можуть бути тимчасові зв'язки між суб'єктами, в яких вони виступають як громадяни, жителі одного мікрорайону, пасажири транспорту, глядачі одного залу. Вони зустрічаються, вступають у контакт один з одним і розходяться. Партнери по спілкуванню залишаються анонімними.
Функціонально-рольове спілкування	передбачає зв'язки між його учасниками, які виконують певні соціальні ролі на тимчасових відрізках різної діяльності. Партнерів у цьому спілкуванні пов'язують взаємні обов'язки по відношенню один до одного: лікар - хворий, керівник - підлеглий, лектор - слухач, педагог - учень. В основному функціонально-рольове спілкування обумовлено посадовими позиціями його учасників. Так, на виробництві майстер виконує розпорядження начальника цеху і виконує соціальну роль підлеглого, а повернувшись додому, у відносинах "батько - діти" він же займає провідну позицію.
Неформальне спілкування	являє собою різноманітні особистісні контакти за межами офіційних відносин. Це, наприклад, спілкування між друзями. Його особливістю є вибірковість щодо партнера. По-перше, воно має комунікативну функцію. Входячи в контакти один з одним, люди передають інформацію не тільки за допомогою мови (вербальне спілкування), але і за допомогою міміки і жестів (невербальне спілкування). По-друге, спілкування виступає як взаємодія (интеракация), в якому партнери можуть обмінюватися діями і вчинками, не вимовляючи жодного слова, так обмінюються грошовими знаками продавець і покупець при сформованих у суспільстві товарно-грошових відносинах, так взаємодіють танцівники балету і члени спортивних команд. По-третє, спілкування неодмінно пов'язане із взаємним сприйняттям партнерів (перцепція). Для спілкуються важливо, сприймає партнер іншого, як вартого довіри, понятливого або ж один з них заздалегідь припускає, що протилежна сторона залишиться глухою до повідомлення.
ВПРАВА "ПЕРЕДАЙ ІНШОМУ"
Учасники заняття-тренінгу сидять у колі і по черзі кожен без слів передає сусідові який-небудь уявний предмет. Сусід повинен "взяти" його відповідним чином і назвати. Потім він пропонує вже інший, свій предмет наступного по колу. Вправа повторюється до тих пір, поки все не візьмуть участь.
Обговорення Легко чи важко було передавати предмет?	• Кому легко? • А в чому були труднощі? • Легко чи важко було відгадувати предмет? • Кому було легко? • А в чому полягали труднощі? Б. Спостережливість у спілкуванні.
ВПРАВА "ЩО ПАМ'ЯТАЮ?"
Один з учасників (за бажанням) сідає спиною до присутніх. Інші вголос загадують одного з присутніх. Завдання ведучого - як можна детальніше описати зовнішній вигляд загаданого. Коли опис буде закінчено, члени групи можуть доповнити опис своїми спостереженнями. Після цього хто-небудь інший сідає спиною до аудиторії, загадується нова особа і все повторюється. Зміна ведучого відбувається ще кілька разів.
Обговорення Легко чи важко було описувати зовнішність?	У чому були труднощі? • Чому? • Що легше всього згадується? • Що важче? • Кому було легко виконувати цю вправу? • Чому?
ВПРАВА "СПИНА ДО СПИНИ"
Учасники (за бажанням) сідають на стільці спиною один до одного. Їх завдання - вести діалог на будь-яку цікаву для обох тему протягом 3-5 хвилин. Інші учасники грають роль мовчазних глядачів.
Обговорення Учасники діляться своїми відчуттями	• Чи Легко було вести розмову? • У чому були труднощі? • Чи є задоволення від розмови?
ВПРАВА « САМОДІАГНОСТИКА» (тест) Підкресліть "так", якщо ви згодні з твердженням, або "ні", якщо не згодні.
"Чи вмієте ви контролювати себе"	1. Мені важко наслідувати інших. Так Ні 2. Я б, мабуть, міг при нагоді включити дурня, щоб привернути увагу або потішити оточуючих . Та Ні. 3. З мене міг би вийти непоганий актор. Та Ні. 4. Іншим людям іноді здається, що я переживаю щось більш глибоко, ніж це є насправді. Та Ні.  5. У компанії я рідко опиняюся в центрі уваги. Та Ні.  6. У різних ситуаціях і в спілкуванні з різними людьми я часто поводжуся по-різному. Та Ні.  7. Я можу відстоювати тільки те, в чому я щиро переконаний. Та Ні.  8. Щоб досягти успіху в справах і в стосунках з людьми, я намагаюся бути таким, яким мене очікують побачити. Та Ні.  9. Я можу бути дружелюбним з людьми, яких я не виношу. Та Ні.  10. Я завжди такий, яким здаюся. Та Ні. Нарахуйте собі по одному балу за відповідь "ні" на 1-й, 5-й і 7-й питання і за відповідь "так" на всі інші. Підрахуйте суму балів.
Ключ	Якщо ви відповідали щиро, то у вас, мабуть, можна сказати наступне: 0-3 бала - у вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка стійко, і ви не вважаєте за потрібне її змінювати залежно від ситуації. Ви здатні до щирого саморозкриття у спілкуванні. Деякі вважають вас "незручним" у спілкуванні з причини вашої прямолінійності. 4-6 балів - у вас середній комунікативний контроль. Ви щирі, але стримані у своїх емоційних проявах. Вам слід більше рахуватися у своїй поведінці з оточуючими людьми. 7-10 балів - у вас високий комунікативний контроль. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації і навіть в змозі передбачити враження, яке ви справляєте на оточуючих.