Батьківські збори«Взаєморозуміння. Взаємоповага. Шляхи виходу з конфлікту»

Тема зборів: «Взаєморозуміння. Взаємоповага. Шляхи виходу з конфлікту»

Епіграфи:  

 1.Конфлікти часто не мають причини, але завжди мають наслідки. І. Карлов

2. «Не робіть нічого через суперечку або ради марної слави, але в покорі  шануйте один одного» Повчання апостола Павла.

Тест  “ Коло  спілкування “

 На окремих  аркушах  батьки  малюють  коло  та  розділяють  його  на  сектори  відповідно  до  того,  скільки  часу  вони  витрачають  на  спілкування  з  родиною, друзями, дитиною, колегами  тощо.

  Висновки: найбільше  часу  у  батьків  припадає  на  спілкування  з  колегами,  дитина  найчастіше  стоїть  не  на  першому  місці.

Батьки і діти – це любов і сльози.

Це вічне щастя і одвічний біль.

Це – сонце і тепло. Сніги й морози.

Мед на вуста й на рани вічна сіль.

Як на троянді – пелюстки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти…

Чомусь таке трапляється на жаль.

Всім хочеться все мати в ідеалі,

Причому водночас і без зусиль.

Щоб щастя без труда й печалі

Пливло саме у руки звідусіль.

Та у житті такого не буває

Життя нам свої правила складає.

     

        Батьки і діти дивляться на світ по – різному. Батьки стверджують, що діти ведуть світ до загибелі, катастрофи культурної, екологічної наприклад. Але вже скільки років ми це чуємо, то бачимо, що нічого поганого не відбулося: чим більше небезпек з’явилося , тим більше виникло засобів протистояти ним, цим же прогресом і створених. Мабуть, є в цьому протистоянні свій смисл: в чомусь наші батьки нас, дітей, стримують, і перехід від старого до чогось нового проходить набагато легше.

             Чого ви очікуєте від цієї зустрічі, і чи справдяться ваші сподівання  в кінці уроку покаже нам ось це озеро. Зараз воно темне, непривітне, навіть квіти на ньому не ростуть, у ньому відбилися темні хмари, що нависли над нами, чи можемо ми щось змінити? У вас у  кожного квітка лотоса, яку ви, за бажанням,  зможете використати  в кінці уроку, і ми побачимо розквітне воно чи залишиться темним і непривітниим.

      Психологи  стверджують,  що  правильно  організоване  спілкування – запорука  доброго  настрою,  душевного  спокою.  Проте  встановлено, що  ніде  люди  не  ранять  одне  одного  так  боляче,  як  удома  в  сімейних  конфліктах.

   Правильно  роблять  ті  дорослі,  які  велику  увагу  приділяють  повсякденному  спілкуванню  з  дитиною.  Вони  розповідають  багато  цікавого, читають  книжки, складають  казки,  обговорюють  події  дня.  Виявляється,  вмінням  говорити  з  дитиною,  правильно  будувати  спілкування  володіють  не  всі  батьки.  Розмовляючи  з  колегою по  роботі,  ми  відповідним  чином  підбираємо  слова,  намагаємося  передбачати  реакцію  співбесідника,  а  спілкуючись  із  власними  дітьми,  керуємось,  як  правило, принципом  “ кажу  все,  що  хочу  “.  Слово – могутній  засіб  виховання,  тому  і  користуватися  ним  слід  дуже  обережно,  особливо  в  конфліктних  ситуаціях.

   В. О. Сухомлинський  підкреслював,  що  від  того, яким  буде  слово  матері – лагідним,  добрим, уважним, розумним, сердечним  чи  дратівливим,  сварливим, злим, -  залежить  і  виховання  у  дітей  почуття  відповідальності. Відомий  педагог  неодноразово  вказував  на  емоційність  мовлення.  “ Як  важливо,  - підкреслював  він, - щоб  у  кожному  слові  вихователя  трепетала,  хвилювалася, раділа  й  обурювалася  жива  людська  пристрасть!  Бо  хоч  який  високий  буде  зміст  слів,  що  їх  чує  дитина,  вони  залишаться  для  неї  мертвими,  поки  в  неї  не  займеться  вогник  почуття,  не  запульсує  кров.» 

-         Чи були у вас ситуації, коли після розмови з дитиною вам ставало погано?

 «Конфлікт» у перекладі з латини означає «зіткнення». Конфліктологи стверджують, що безконфлік­тних взаємовідносин не буває. А це означає, що ми повинні не боротися з конфліктами, а на­вчитися використовувати їх задля досягнення визначених цілей. Але спочатку слід розібратися, де, коли, чому та в яких ситуаціях вони виникають. Адже, щоб розв’язати проблему, необхідно спочатку сформулювати її, чи не так?

    Та все ж іноді трапляються ситуації, коли нам важко себе опанувати, коли пізніше стає соромно від різких слів, кинутих необережно, від несподіваних жестів. Мабуть, варто замислитись над тим, що ми творимо своє життя,  і від нас залежить яким воно буде, як будуть відноситись до нас інші люди

     Правда, тоді, коли, здається, що вже назад повернути нічого не можна, коли образи та біль заполонили ваше серце. Тоді на допомогу приходить компроміс. 

Що таке компроміс? ( рівновага, вміння поступитися, знайти добрі і щирі слова в скрутну хвилину)

     Та він приходить до тих, хто розуміє і поважає один одного. В родинах панує злагода.  Давайте попрацюємо в групах і перевіримо наскільки точно ви знаєте один одного.

Класний керівник. Я хочу розказати вам одне оповідання.

 Жив – був садівник. Він доглядав сад, який був найкращий у селі. Одного разу він посадив яблуньку: маленьку, кволу, але дуже гарну. Прийшла зима, люта і холодна.

Садівник укутав її. Палив вогнище, щоб гілочки її не замерзли, дбав і піклувався за неї. Так минуло дві зими.

           Якось садівник підійшов до яблуньки. Це було ранньою весною. Вона невтішно зустріла його. Садівник розхвилювався: - Що ж сталося з його улюбленицею? А яблунька поспішила сказати, що вона так заздрить іншим, які так пишно одягли білі шати, і не хоче більше чекати.

         Садівник не міг її умовити, і через кілька днів гілля яблуньки теж покрив ніжно - білий цвіт, та дмухнув вітерець і сніг із пелюсток закружляв у повітрі та легко опустився на землю. Ще через якийсь час на гілочках яблуньки  висіли гарненькі плоди.

         Прийшла осінь всі яблуні обдарували садівника смачними, cоковитими плодами.

           Господар підійшов до своєї знайомої,  під деревом було багатенько плодів, та тільки були вони несмачними, непривабливими, а гілля неслухняної яблуньки виглядало знищеним та нещасним..та назад вороття вже не було.

         Не спішіть жити. Нехай все у житті йде своєю чергою. А розповіла я цю історію для того, щоб ви задумалися , адже інколи таки корисно буває послухати старших, бо той хто вас щиро і до нестями любить, хто прощає вам витівки і пустощі, хто не пам’ятає, сказаних вами образливих слів не може бажати вам нічого поганого. Просто інколи обдумуйте почуте, а вихід із ситуації знайдеться сам. Поважайте і любіть тих, хто любить і поважає вас.

          Дорогі батьки! Вам звичайно дуже важко приймати своїх дітей уже дорослими, так не хочеться їх відпускати з – під батьківського крила, але ж як вони отримають свій життєвий досвід, якщо завжди триматимуться біля вас. Будьте тонкими  тактиками і стратегами, станьте друзями, станьте тими, якими вас хочуть бачити ваші діти. Хай у ваших родинах завжди панують взаєморозуміння та взаємоповага, і

         Нехай ніколи і ніхто з вас не шукає виходу із конфлікту. І з розумінням ставтеся до викрутасів ваших вже майже дорослих дітей.

Сьогоднішнє наше спілкування я навмисне націлила на поняття «взаєморозуміння» та «взаємоповага», можливо саме тому, що наше сьогодення переповнене різного типу проблемами, а інколи так хочеться, щоб хоч трохи щось змінилося і люди відчували себе трошки щасливішими.

           Але все ж таки, якщо вам у житті прийдеться вирішувати конфліктні ситуації, то пригадайте ось цю пам’ятку про шляхи виходу із конфліктних ситуації.

Пам’ятки для батьків

Шляхи  виходу з конфлікту

А що ж наше озеро?  Батьки і діти , якщо хочуть, то прикріплюють квітку.