Словник соціально - психологічних термінів

Безпечна поведінка — це така поведінка людини, що передбачає безпечні наслідки й не становить загрози здоров’ю і благополуччю її та інших людей.
Гідність — особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні своєї самоцінності й моральної рівності з іншими людьми; ставлення до людини інших людей, у якому визнається її безумовна цінність..
Гуманістичні цінності — цінності, що визначають змістовне та смислове ядро буття людства, кінцеву мету існування і його космопланетарні функції; забезпечують загальнородову ідентифікацію людства; задають членам світового співтовариства «культурну матрицю» і визначають перспективи індивідуально-особистісного розвитку людей; на їх основі формуються стандарти та критерії оцінки нового соціокультурного досвіду людства; вони стимулюють вольову спрямованість людства до створення більш досконалих соціоприродних умов життя і діяльності; сприяють збільшенню культурної спадкоємності різних поколінь люд-
ського роду; забезпечують нагромадження «тезауруса культури», тобто стійких смислів і кодів, що сприяють духовному взаєморозумінню й співпраці людей у різних сферах життя.
Дискримінація — позбавлення певної групи людей яких-небудь прав чи можливості що-небудь робити лише через їхню приналежність до цієї групи.
Емоційно-естетична спрямованість — визначення головним для людини її емоцій та прагнення до прекрасного.
Забаганки — речі, без яких людина може обійтися.
Здібність — здатність виконувати певну діяльність на належному рівні.
Індивід — окремо взятий представник людського виду, якому властиві природні якості людини.
Індивідуалізм — визнання себе автономною, самодостатньою особою.
Індивідуальність — сукупність своєрідних і неповторних якостей, що відрізняють одну людину від іншої (темперамент, характер, мислення, уява тощо).
Інтровертованість — спрямованість особи на власний внутрішній світ.
Інтерес — спрямованість людини на пошук, вибір, використання або створення засобів, норм, здатних задовольнити її потреби.
Компроміс — рішення, яке певною мірою задовольняє обох учасників конфлікту, готовність самому йти на поступки й чекати від іншого, що він також частково відмовиться від своїх цілей і вимог.
Консенсус — рішення, що полягає в об’єднанні зусиль для вирішення проблеми й максимального задоволення потреб кожного з учасників конфлікту.
Конфлікт — це різке загострення протиріч (конфліктна ситуація) і зіткнення (інцидент) двох чи більше учасників (суб’єктів) у процесі вирішення проблеми (об’єкт), що має ділову чи особисту значимість для кожної зі сторін.
Конфлікт, що виникає через комунікаційні бар’єри — конфлікт, який виник через те, що люди, розцінюючи своє сприйняття світу як єдине правильне, відмовляються сприймати інші точки зору.
Конформізм — пристосуванство, пасивне сприйняття норм і правил, панівних думок тощо, некритичне ставлення до позиції загалу.
Культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених суспільством
протягом його існування.
Культурний шок — стан пригніченості, розгубленості, спричинений психічною травмою через значну відмінність між нормами поведінки, звичними для особи, та тими, які усталені в середовищі, до якого ця особа потрапила.
Ментальність — це сукупність психічних рис народу, яка проявляється в його нормах
поведінки, в побуті, звичаях тощо.
Національно-культурний фон — специфічні культурні ознаки, факти, предмети, які властиві лише одній нації та легко впізнаються її представниками.
Невербальне спілкування — спілкування без допомоги слів.
Нонконформізм — свідоме протиставлення своєї позиції думці загалу.
Особа, переміщена в межах своєї країни — людина, яка вимушено залишає своє місце проживання, але не перетинає міждержавних кордонів.
Особистість — сукупність соціально значущих якостей людини, людська особа в тих ролях, які вона відіграє в суспільстві.
Потреби — ті речі, норми, умови, які є необхідними для безпечного та повноцінного життя людини.
Право — система загальнообов’язкових, гарантованих і забезпечених юридично правил поведінки, яка відображає правду, справедливість, добро тощо.
Спілкування — це процес взаємодії між людьми, в якому відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, уміннями й навичками, а також результатами діяльності.
Стереотип — неправомірне узагальнення щодо тих, про кого ми недостатньо знаємо.
Творчість — притаманна людині здатність створювати нові цінності.
Темперамент — сукупність індивідуальних особливостей людини, яка характеризує динаміку її психічної діяльності.
Толерантність — терпиме ставлення до тих, хто відрізняється від тебе за ознаками мови, релігії, раси, ідеології тощо, на основі взаємоповаги.
Упередження — негативне ставлення до людини чи групи людей, про яких ви нічого не знаєте, що виникає на підставі стереотипів.
Цінності — предмети та явища або їх властивості, які мають певне значення для задоволення потреб людини.
Шукач притулку — особа, яка подала заявку на визнання її біженцем.
Соціальні навички — набір конкретних патернів поведінки, допомагають жити в злагоді з навколишнім світом, спілкуватися з людьми та приймати адекватні рішення в різних життєвих обставинах.
Життєві навички — це поєднання знань, ставлень і навичок, це якості та вміння особистості, потрібні для повноцінного розвитку, життєвого успіху, безпеки та збереження фізичного і психічного здоров’я.