«Як спілкуватися з дитиною»

Пам’ятка для батьків

«Як спілкуватися з дитиною»

1.    Спілкування на рівних.

2.    Попросити дитину вас чому – небудь навчити.

3.    Запитувати в дітей поради.

4.    Цікавитися планами дитини та їх враховувати.

5.    Запитувати в дитини її річ і стукатися до неї в кімнату.

6.    Давати посильні доручення з відомим успіхом.

7.    Підтримка у важкій ситуації ( навести приклад із власного життя, знайти три позитивних моменти – оптимістичний погляд на життя)

8.    Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.

9.    Якщо ви не праві, просіть вибачення.

10.                       Дозволяйте дитині виражати свої почуття.

11.                       Дозволяйте робити дітям помилки і зустрічатися з їхніми наслідками (негативний досвід – це теж досвід)

12.                       Концентруйте увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.

«Що потрібно пам’ятати батькам дитини, яка зростає»

1.    Дитина формується під впливом того оточення, в якому зростає.

2.    Дитина, що зростає в оточенні критики, навчається засуджувати.

3.    Дитина, що зростає в оточенні ворожості, стане агресивною.

4.    Дитина, що зростає в страху, буде всього боятися.

5.    Дитина, що зростає в оточенні жалості, навчиться співчувати самій собі.

6.    Дитина, що зростає в оточенні глузувань, стане сором’язливою і боязкою.

7.    Дитина, що зростає в атмосфері заздрості, заздритиме.

8.    Дитина, що зростає в оточенні заохочення, навчиться бути впевненою в собі.

9.    Дитина, що зростає в атмосфері терпимості, навчиться бути терплячою.

10.                       Дитина, що зростає в атмосфері любові, навчиться любити.

11.                       Дитина, що зростає в оточенні схвалення, навчиться подобатися самій собі.

12.                       Дитина, що зростає в атмосфері визнання, навчиться бути цілеспрямованою.

13.                       Дитина, що зростає в атмосфері великодушності, буде щедрою.

14.                       Дитина, що зростає в оточенні чесності та справедливості, навчиться бути правдивою і справедливою.

«Покарання»

1.    Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ні фізичному, ні психологічному (воно має бути корисним).

2.    Якщо є сумніви (карати чи не карати) – не карайте.

3.    За один раз – одне покарання. Навіть якщо вчинків скоєно багато, покарання може бути суворе, але одне за все одразу. Покарання – не за рахунок любові. Ні в якому разі не забирайте подарунки на знак покарання.

4.    Пам’ятайте про час давності скоєного проступку. Якщо ви з’ясували, що вчинок скоєно давно, краще не карайте.

5.    Покараний – прощений. Сторінка перегорнута, не згадуйте про це.

6.    Покарання, але без приниження. Якщо дитина відчуває перевагу вашої сили над її слабкістю, і вважає, що ви несправедливі – покарання подіє у зворотному напрямку.

«Як не потрібно карати і сварити»

Не можна карати і сварити:

1.    Якщо дитина хвора.

2.    Якщо дитина не зовсім одужала після хвороби.

3.    Якщо дитина їсть.

4.    Після сну.

5.    Перед сном.

6.    Під час гри.

7.    Під час виконання завдання.

8.    Одразу після фізичної або душевної травми (бійка, погана оцінка, падіння) – необхідно перечекати, поки не припинеться гострий біль (але це не означає, що потрібно втішати дитину).

9.    Якщо дитина не справляється зі страхом, лінню, рухливістю, роздратованістю, із будь – яким недоліком, але щиро намагається подолати його.

10.                       У всіх випадках, коли в дитини щось не виходить.

11.                       Якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані.