БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ «Дитяча агресивність» Форма роботи: круглий стіл.

Людина має здатність любити, і якщо вона не може знайти Ти застосування. вона починає ненавидіти, виявляючи агресію і жорстокість. До цього вона вдається, щоб утекти від власного душевного болю...

Еріхфромм

Запитання для обговорення

1. Аналіз проблеми агресивності.

2. Вплив сім'ї на виявлення дитячої агресивності.

3. Заохочення, покарання в родині.

4. Закони подолання агресивності серед дітей.

5. Експрес-анкетування батьків з проблеми зборів.

Шановні мами і тата, дідусі і бабусі! Тема нашої нової зустрічі серйозна і складна. Це тема жорстокості та агресивності наших дітей. На жаль, ці явища поширені серед нас, дорослих, і серед наших дітей. Що ж це за явища і чи варто нам про них говорити? Напевне, що варто. Отож, розгляньмо, що таке агресія і як ми, дорослі, можемо допомогти дітям Л перебороти.

Агресія в більш-менш розвинутому суспільстві завжди під контролем, але цей контроль буде ефективним настільки, наскільки в суспільстві розвинені сили опору.

Що таке агресія? Агресія — це поведінка, що заподіює шкоду предмету чи предметам, людині чи групі лю­дей. Агресія може виявлятися фізично (дією) і вербальне (порушенням прав іншої людини без фізичного втручання).

У психології розрізняють два види агресії: інструментальну і ворожу. До інструментальної агресії людина вдається для досягнення певної мети. Вона найбільш поширена серед малюків (я хочу забрати іграшку, предмет абощо). Школярі частіше виявляють ворожу агресію, спрямовану на те, щоб заподіяти комусь біль.

Дуже часто агресію, П вияв плутають з наполегливістю, завзятістю. Як Ви вважаєте, ці якості подібні? Що Вам більше до вподоби у вашій дитині: наполегливість чи агресивність? Безумовно, наполегливість. Ця якість порівняно з агресивністю має соціальне визнані форми, бо не допускає образ, знущання тощо.

Рівень агресивності дітей змінюеться залежно від ситуації і має більший або менший ступінь вияву, але іноді агресивність набуває сталих форм. Причин для такої поведінки багато: становище дитини в колективі, ставлення до неї однолітків, стосунки з вчителем і т.ін.

Стійка агресивність деяких дітей виявляється в тому, що вони інакше, ніж інші, тлумачать поведінку навколишніх, інтерпретуючи її як ворожу. До агресії більше схильні хлопчики. Вона є складовою чоловічого стереотипу, який культивується в родині і засобах масової інформації.

Насамперед можна вивчити проблему ставлення дітей до телепрограм. Запитання записують на дошці. Відповіді аналізує класний керівник.

1. Які телепередачі ти вибираєш для перегляду?

2. Що тобі в них подобається?

3. Чи радишся ти з батьками при виборі телепередач?

4. Які передачі полюбляють твої батьки?

5. Які передачі ви дивитеся всією родиною?

	№запитання й
	1	2	3	4	5
Хлопчики
Дівчатка
Батьки
Матері

Найчастіше причиною дитячої агресії є ситуація в сім'ї.

1. Агресивна поведінка членів родини в повсякденних життєвих ситуаціях:

галас, лайка, брутальність, принижен­ня одне одного, взаємні докори та образи. Психологи вважають, що найчастіше дитина виявляє агресивність у повсякденному житті там, де вона щодня бачить агресію дорослих, яка стала нормою їхнього життя.

2. Непослідовність батьків у навчанні дітей правилам і нормам поведінки. Ця методика виховання дітей хибна тим, що в дітей не формується моральна основа поведінки: сьогодні батькам зручно говорити одне, і вони нав'язують цю лінію поведінки дітям, завтра їм зручно говорити інше, і це інше знову нав'язується дітям. Це призводить до розгубленості, озлоблення, агресії проти батьків та інших людей.

У вихованні можна назвати дві важливі ознаки,які позитивно чи негативно впливають на формування дитячої агресивності: доброзичливість і відраза.

Як впливає на подолання агресивності доброзичливість? Родина допомагає дитині: а) перебороти труднощі;

б) використовує у своєму арсеналі . вміння слухати дитину; в) використовує під час спілкування щире, добре слово, ласкавий погляд.

Відраза, навпаки, стимулює дитячу агресивність. Їй характерна байдужість, уникнення спілкування, нетерпимість і утиски, вороже ставлення до дитини. Несприйняття дитини створює умови для так званої «госпіталізації ди-тини». Що це таке? Самотність, "відсутність бажання спілкуватися з рідними, відсутність у сім'ї традицій, звичаїв, законів.

Величезне значення у вихованні дітей має заохочення: словом, поглядом, жестом, дією. Дуже важить і по­карання, якщо:

а) до нього вдаються одразу після провини;

б) дитині пояснили, за що її покарано;

в) воно суворе, але не жорстоке;

г) воно оцінює дії дитини, а не її людські якості.

Караючи дитину, батько і матір виявляють терпіння, спокій і витримку.

Попереднє анкетування учнів із проблем класу

(аналітична довідка)

Якщо тебе карають, то як..................

Якщо тебе заохочують, то як.............

Чотири «не можна», які б ти хотів мати у своїй родині, коли тебе карають......

Завершується наша чергова зустріч. Хочеться, щоб вона виявилася для Вас корисною, спонукала до роздумів, викликала бажання побудувати стосунки у своїй родині по-новому.

І за традицією кожен із Вас отримує «золоті» правила виховання, пов'язані з даною темою зборів:

1. Учіться слухати і чути свою дитину.

2. Спробуйте зробити так, щоб лише ви знімали її емоційну напруженість.

3. Не забороняйте дітям виказувати негативні емоції.

4. Вчіться сприймати і любити її такою, якою вона є.

5. Покора, слухняність і ретельність будуть там, де їх вимагають розумно.

6. Агресивну поведінку дитини зумовлює агресивність родини.